Всеукраїнська велика енциклопедія тварин
Тварини світу
 
Фото тварин
Цікаві статті
Партнери
Зв’язок з нами
 
 
 
Тварини за абеткою
А   Б   В   Г   Ґ   Д   Е   Є   Ж   З   И   І   Ї   Й   К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У   Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я  
 
Тварини за рубриками
 
Головна сторінка / Цікаві статті / Людина і тварина / Ознаки які відрізняють людину від тварини

Ознаки які відрізняють людину від тварини

Людина відрізняється від тварини прямоходінням, наявністю руки, умінням виготовляти знаряддя праці, промовою, а також внутрішньою своєрідністю: тільки вона відчуває сором, створює культуру, памятає минуле, вміє сміятися і плакати, знає про свою смертність та ін.

Разом з тим, деякі з перелічуваних ознак можна знайти і у тварин: птахи ходять на двох ногах, бджоли користуються мовою танцю, щоб повідомити про знаходження медоносів, мурахи утворюють спільноту, що не уступає по складності тій, яку організовує людина.

Крім того, дистанція між людиною і твариною несиметрична: відмінність між інфузорією і шимпанзе не менше, а може й більше, ніж відмінність між мавпою і людиною. Очевидно, що відмінність людини і тварини повинна лежати в якійсь іншій площині. Але тоді взагалі зникає підстава для їх порівняння.

Отже, та дивна завзятість, яку вчені проявляли в порівнянні людини саме з твариною, не пояснюється наявністю обєктивних відмінностей. Це викликано ціннісними перевагами і життєвими орієнтаціями. Деякі філософи і, зокрема ще Платон, намагалися протистояти повсякденній установці і вважали, що розрізнення людини і тварини повязане з розрізнення благородних і нижчих класів у суспільстві.

Між тим, саме від Платона і бере свій початок дуалістичне визначення людини як зоологічної істоти (двонога без піря) і як носія розуму. Правда, Платон не виключає переселення душ і в тому випадку, якщо людина за життя недостатньо використовувала потенції розуму, її душа може втілитися в тварині.

Розмірковуючи про протилежності людини і тварини не можна обмежитися абстрактними філософсько-теологічними та біологічними дихотоміями. Насправді в культурі відбулися істотні зрушення, що змінили традиційні кордони.

Так, біологія яка займається описом життя популяцій тварин, встановила наявність у них кооперації, диференціації, комунікації, а також практичного інтелекту, які перш приписувалися тільки людині. Навпаки, історики і культурологи відзначають важливу роль біологічних факторів навіть в сучасному суспільстві.

Історією править не тільки розум, але і основний інстинкт, і тому для розуміння історичних подій доводиться враховувати пристрасті й афекти, бажання і потяги, що визначають поведінку людей. Не менш приголомшливими є відкриття мікробіології та генної інженерії, в корені що змінили традиційні уявлення про збереження роду та відтворенні людини.

Зазвичай вважають, що здорова дитина народжується у фізично здорових батьків. Однак, спостереження за ланцюгом поколінь виявляє безперервні мутації і розкриває ще одного невидимого учасника процесу зародження — мікроба.

Наукові відкриття і теоретичні дискусії супроводжуються важливими переоцінками місця і ролі тварин на рівні повсякденної свідомості. Зменшення сектора дикої не окультуреної природи, знищення небезпечних тварин привели до того, що тварина не сприймається як щось низьке і зле і вже не може служити символом ницості самої людини.

Однак враховуючи позитивне значення екологічної парадигми, яка виховує любов до живого, не можна забувати про необхідність розрізнення тваринного і людського, природного і культурного і контролю за впливами різного роду вірусів і мікробів на людську популяцію. Винищення великих хижаків ще зовсім не означає, що людина раз і назавжди завоювала велику екологічну нішу.

Рекламний блок
© 2010–2020 Енциклопедія «Тварини світу»
Правила користування, використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється при вказівці посилання на http://tvarunu.com.ua . Посилання обовязкове в незалежності від повного або часткового використання матеріалів